Тренінг ВЕБ 2.0

Добро завжди перемагає
https://wwwyoutube.com/watch?v=wCby8PsFkN


Кросворд: А.Чайковський "За сестрою"
http://puzzlecup.com/?guess=A0276FB28BC319A8

І.Котляревський "Наталка Полтавка"

До дня Т.Г.Шевченка

https://drive.google.com/file/d/0B9sABUO4IQ9PLXBuSzIyVFZ6UDg/view?usp=sharing

 


 Фразеологізми з мультфільмів:

         "Енеїда": бісики пускати; носа хоть кому утруть; ламати слово; сиділи, руки поклавши; не спитавши броду; твоїми устами мед пити; дав драла з лісу; земля під ним дрижала; біг так, що сам себе не чув.

      "Три Паньки На Ярмарку": горобцям дулі крутити; витрішками торгувати; відбою нема; від пуза наївся.

Хмарка слів: фразеологізми з мультфільмів

Тема:  А. Малишко. Поема «Прометей».

Мета: допомогти учням глибше усвiдомити iдейно-художні  особливостi твору, поняття про композицiю, лiричний вiдступ; розвивати навички аналiзу лiро-епiчних творiв, висловлення власних думок з приводу прочітаного, проведення аналогiй із сучаснiстю; виховувати мужнiсть, стiйкiсть, почуття патрiотизму, честi й обов’язку.

Обладнення: портрет письменника, збiрки його творiв, iлюстрації до поеми «Прометей», аудiозаписи, словники лiтературознавчих термінiв.

Теорія літератури: поема, композицiя, образ-символ, лiричнi вiдступи, обрамлення.

Хід уроку

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДIЯЛЬНОСТI ШКОЛЯРIВ

     Вступне слово вчителя

     У попередніх класах ми вже познайомилися з творами на воєнну тематику     ( вірш М. Бажана «Балада про подвиг» та новела О. Довженка «Мати»).

1) У чому проявляється героїзм льотчика Гастелло?  («Балада про подвиг».)     2) Чому Марiя Стоян, ризикуючи життям, переховує поранених льотчикiв?   У чому велич i краса подвигу матерi?  («Мати».)
3) Що спiльного у цих творах?

     Зараз ми починаємо вивчати один з найкращих творiв про
Велику Вiтчизняну вiйну, в якому теж iдеться про самопожертву,
про загибель заради порятунку iнших людей, —  поему «Прометей»
Апдрiя Малишка.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

     1. Повiдомлення про Прометея.

     (Розповiдають учнi,  якi заздалегiдь пiдготувалися.)
     П е р ш и й у ч е н ь.  У грецькiй мiфології Прометей — сии титана Іапета i океанiди  Клименти, двоюрiдний брат Зевса. Викравщи вогонь з Олiмпу, Прометей приносить його людям, за що, за паказом Зевса, його було прикуто до скелi па Кавказi. Щодня до Прометея прилiтав орел, який жорстоко мучив героя, пожираючи його печiнку, а протягом почi вона вiдновлялася. Вбивши орла, Геракл припинив тисячолiтнi тортури титана.
     До мiфа про Прометея в античнi часи зверталися фiлософи, поети, творцi, якi по-рiзному втiлювали образ цього героя i здiйснювали рiзнi його тлумачення. В Афiнах iснували спецiальнi свята — «Прометеї», на яких     Прометея прославляли як бога, що принiс людям ремесла, грамоту i культуру. Але його ж i засуджували (наприклад, Гесiод), убачаючи в ньому причину всiх бiд i нещасть, що переслiдують рiд людський.
     Пометей — герой трагедiї Есхiла «Прометей прикутий».
     Двадцять шiсть вiкiв мипуло з часу першої лiтературної обробки легенди про титана. Есхiл створив образ титанiчної_особистостi, для якої етична свобода вища за фізичні страждання, а щастя людства вище за власне горе. Прометей не жалкує про зроблене i не дає ворогам приводу для зловтіхи.  Завдяки цим якостям титан навiки став символом самопожертви, прикладом борця за благо людей, за їх право вiльно  мислитий гідно жити. «Убити мене все ж не зможуть!» -  вигукує у фiналi трагедii Прометей, що успадкував вiд матерi дар пророцтва.  Фраза виявилася дiйсно вiщою: благородний образ богоборчого героя був увiчнений не лише в лiтературi (Кальдерон, Вольтер, Шеллi, Байрон, Гете, Кафка, А. Жид тощо), але й у музицi (Лiст, Бетховен, Скрябiн), в образотворчому мистецтвi (починаючи з грецького вазопису та помпейських фресок i до полотен  Рубенса, Тицiана, Карраччi, П’єро дi Козiмо тощо).
     Д р у г и й  у ч е н ь. До образу Прометея зверталися митцi багатьох народiв рiзних епох. Шеллi у драмi «Визволений Прометей»  дав образ борця, який не примирився iз Зевсом. Байрон у iвiшi «Прометей»  закликав до подвигу, висловив вiру в силу людського духу. Образ Прометея часто використовувався в росiйськiй поезi ХIХ ст. (Баратинський, Кюхельбекер, Бенедiктов, Полонський),  де символiзував iдею свободи, втiлював подвиг, настiльки ж пiднесений, скiльки й нерозсудливий. У росiйськiй лiтературi образ Прометея вперше з’являється у вiршованому «Листi про користь скла» (1752) у М. В. Ломоносова. Тут Прометей показаний як титан науки, що став жертвою лiодського неуцтва. Герой, за Ломоносовим, обдарував людей не вогнем як таким: вiн дав їм збiльшуване скло, що концентрує сонячнi променi i перетворює їх на полум’я. М. Огарьов у вiрші «Прометей» закликав до подвигу, висловив вiру в силу людського духу.

 Т р е т i й  у ч е н ь. Зверталися до цього образу й українськi письменники, зокрема у Котляревського в «Енеїдi» знаходимо травестований образ Прометея. Іван Франко в образi Прометеєвого вогню  втілив  могутню  силу художнього слова («Лiсова_iдилiя»).
     У Шевченка в поемі «Кавказ» постає стислий, але виразний образ прикутого Титана:

За горами гори, хмарою повиті,
                                Засiянi горем, кровiю политi;
                                Споконвiку Прометея там орел карає
                                Щодень Божий добрi ребра
                                Й серце розбиває...

     Шевченкiвський Прометей символізує силу народу, його могутнiсть i нескоренiстъ.
     Лесю Українку називають у народi дочкою Прометея, бо саме вона перейняла вiд Тараса Шевченка i понесла далi естафету правди, добра i людяностi.

     2. Колективна робота (складання таблиці «Образ Прометея, використання його в українській та світовій літературі»).

Автор	Назна твору	Образ Прометея
Грецька мiфологiя	«Мiф про Прометея» .	Прометей — син титана Іапета i океанiди Клименти, двоюрiдний брат Зевса. Викравши вогонь з Олiмпу, Прометей приносить його людям, за що, за наказом Зевса, був прикутий до скелi на Кавказi. Щодня орел пожирав його печiнку, а вона протягом ночi вiдновлялася. Вбивши орла, Геракл припинив тисячолiтнi тортури титана
Есхiл	«Прометей прикутий»	Есхiл створив образ титанiчної особистостi, для якої етична свобода вища за фiзичнi страждання, а щастя людства вище за власне горе
Шеллi	Драма «Визволений Прометей»	Прометей — образ борця, який не примирився iз Зевсом
Байроо	Вiрш «Прометей»	Заклик до подвигу, вiра в силу людського духу
М. Ломоносов	Віршований «Лист про користь скла»	Прометей показаний як титан науки, що став жертвою людського неуцтва
М. Огарьов	Вiрш «Прометей»	Заклик до подвигу, висловлення вiри в силу людського духу
І. Франко	«Лiсова ідилія»	В образi Прометеєвого вогню — втiлення могутньої сили художнього слова
Т. Шевчевко	Поема «Кавказ»	Уособлення в цьому образi волелюбних кавказьких вародiв, якi героїчно боролися проти самодержавства
Леся Українка	Поема  «В катакомбах»	Раб-неофiт пристрасно проголошує: «честь вiддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами, що просвiтив не словом, а вогнем, боровся не в покорi, а завзято, i мучився не три днi, а без лiку...»
А. Малишко	Поема «Прометей»	Образ Прометея є символом мужностi, нескореностi, любовi до людей

ІV.СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛА

     В ч и т е л ь. До образу Прометея звернувся i А. Малишко, коли взявся за написання героїчної  поеми про подвиг радянського народу в роки Великої Вiтчизняної вiйни.
     «Прометей» -  одна з найкращих поем Малишка, а  їх створено ним сiмнадцять. Задум її виник i в основному сформувався ще в розпал вiйни, в 1943 роцi. «Коли нашi вiйська вели бої  за Київ,— писав поет згодом в «Автобiографії»,— менi розповiли про нашого розвiдника - солдата родом iз Смоленщини. Його, важко пораненого, сховали у себе українськi селяни, однак вiн усе ж потравив до рук гiтлерiвцiв. Довго гiтлерiвцi допитували селян, погрожуючи смертю, але нiхто не видав розвiдника. Тодi боєць сам, аби врятувати людей вiд загибелi, признався, хто вiв. Фашисти спалили його, прив’язавши до дуба, а дiтей, старих i жiнок погнали в неволю. Мене схвилювало це до глибини душi. Подвиг бiйця i його духовна близькiсть з народом стояли перед моими очима як образ великої  прометеївської  сили. Так, мовби сама собою, склалася моя поема-легенда «Прометей».
     Автор визначає  свiй  твір як  поему-легенду. Вона, справдi, написана в героїко-романтичному ключi— згадаймо, наприклад, епiзод, в якому за життя героя змагаються «вiтер-втах»  i  «костомаха-смерть» (символiка, характерна для творiв суто романтичних).
     У центрi твору — образ радянського солдата-розвiдника родом iз Смоленщини, тяжко пораненого в бою за Україну. його врятували українськi колгоспники, якi приймають розвiдника немов рiдного, лiкують i переховують вiд гiтлерiвцiв. Пiд час облави окупанти знаходять солдата і спалюють його. Як справжнiй герой, приймає він  смерть. Вмираючи, закликає людей вiрити в перемогу.
     Жанр поеми дас змогу розгорнути образ в багатьох площинах,
i цiєюо можливiстю вмiло скористався Малишко.
      Передусiм слiд вiдзначити майстернiсть композиції поеми. Кожен з композиційних її  ходiв обумовлений необхiднiстю змалювати певну рису вдачi солдата. В послiдовну розповідь у багатьох мiсцях поеми вплiтається лiричний вiдступ, сон, спогади  героя тощо.
     В образi розвiдника розкрито багато граней його душi, душi великої людини — борця. Вiн не тiльки хоробрий солдат, а й досвiдчений розвiдник, нiжiшй син, вiрний товариш, людина гуманна, сповнена великої. жадоби до життя i пiзнання, скромна i проста, не чужа жартовi i мрiї, лагiдна, чула до чужого болю. Всi цi й iншi риси характеру героя поет показує i розкриває в конкретних правдивих умовах, типових для рокiв вiйни...

IУ. ЗАКРIПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРIАЛУ  

1.     Робота над текстом поеми.

1)Виразне читання вголос тексту поеми вчителем, учнями.
2) Словникова робота за питаннями учнів.                                                    3) Обмін враженнями щодо прочитаного.

   2. Літературний диктант.

     (Кожна правильна вiдповiдь оцiнюється в 1 бал; проводиться письмово, перевiряється в парах пiд керiвництвом учителя).

1)    Хто знайшов розвiдникiв i скiльки їх було? (Хлопчик iз села, троє.)
2) Звiдки був юнак-боєць? (Зі Смоленщини.)
З) Чому юнак не помiняв свiй одяг на селянський? (Вважав це не гiдним бiйця.)
4) Що читав хлопчик юнаковi? («Кобзар» Т. Шевченка.)
5) Як юнак потрапив до фашистiв? (Ходила облава.)
б) Хто сказан, що цей юнак — хлопець iз села? (Всi селяни.)
7) Чим погрожували фашисти? (Що все село спалять, а людей вiдправлять у неволю.)
8) Чому боєць зiзнався, що вiн солдат, розвiдник? (Щоб урятувати людей.)
9) Як окупанти розправилися з полоненим? (Спалили його на деревi.)
10) Про що думав юнак в останню мить? (Що його жертва недаремна, що вiн теж наближав перемогу.)
11) Хто пiдiбрав жарини з попелища? (Хлопчик.)
12) Яка головна думка твору? (Уславлення подвигу невiдомого бiйця й усього народу, що захищав вітчизну.)

     3. Проблемнi запитання та завдання.

      - Для чого в поему введено розповiдi плотаря та картини щедрої
осені? (Те, за що вiддав боєць життя, квiтне нинi й мiцнiє; люди завжди  пам’ятатимуть про своїх рятiвникiв, захисникiв.)
     - Виходячи з визначення поняття «поема» (за лiтературознавчим словником), доведiть, що твiр А. Малишка «Прометей» — поема.

     4. Слово вчителя.

Читаючи поему А. Малишка, ви, напевне, помiтили, що автор ‚ часом вiдступає вiд основної розповiдi, висловлює власнi думки й почуття, звертається до героя. Такi мiсця в лiро-епiчних творах називаються лiричними вiдступами. Зрiдка вони бувають i в епiчних творах.
     Лiричний вiдступ — частина художнього твору, що перериває послiдовнiсть оповiдi й не має безпосереднього зв’язку з розвитком сюжету. У лiричному вiдступi автор прямо виражає своє ставлення до зображуваних подiй i героїв.
     (Учнi роблять запис до лiтературознавчого словничка.)

     5. Завдання учням.

      — Знайдiть i прочитайте лiричнi вiдступи, прокоментуйте їх: (Про ворiтнi, про юнацькi руки та iн.)

     6. Порiвняльна робота.

     — Порiвняйте образ мiфiчного Прометея та невiдомого юнака, що названий Прометеєм.

міфічний герой     допомагав із жалю обманював

допомагали людям, йшли на самопожертву

реальна людина  допомагав з обов’язку, вважав за честь, не обманював

7. Завданняучням.

     — Цiкавою є i композицiя поеми А. Малишка. Зiставте сiм перших i чотири останнiх строфи.
(Початок i закiнчення поеми за часом i мiсцем дiї становлять одне цiле, мiж ними вмiщено розповiдь про iншу подiю, iнший час. Така композицiя твору називаеться обрамлюючою.)
     Визначте iншi елементи комкозицiї. (Складається з роздiлiв, розкриваються образи, є монологи, дiалоги, описи (портрет, лiричнi вiдступи, тема, головна думка, заголовок; є сюжет з усiма складовими та позасюжетнi елементи.)

     8. Міні - диспут.

      «Чи є нинi Прометеї і чи потрiбнi вони в наш час?»

У. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМIНЬ ТА НАВИЧОК

     Запитання до учнiв.

    — Що об’єднує цi поняття.

  ПРОМЕТЕЙ                                                                    НАРОД

                                                     ВІТЧИЗНА

(Це символічно-узагальнюючі образи поеми А. Малишка.)

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

     Інтерактивна вправа «Мікрофон».

     Продовжіть речення.

«Без Прометеїв людство…»                                                                       «Найбільше мені запам’яталася думка…»

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

     Зробити «усний малюнок» одного з пейзажів поеми. 

https://drive.google.com/file/d/0B9sABUO4IQ9PdWpXVUZ6NERPZ00/view?usp=sharing